Коли побачив я тебе То зупинилася Земля Мабуть вона хотіла теж Те що і я Коли побачив я тебе Усі ключи тобі віддав Якою можеш бути ти Я уявляв Тінь твого
Наша осінь нам миліша ніж чужа весна І наша молодь сильніша ніж чужа стіна Нас хотіли так назвати щоб як у всіх Нас хотіли зупинити але ми без них Приспів
Не тікай від мене в сон У ньому ти в обіймах обережності Я хотів би хоч на мить З тобою поділитися безмежністю Сонце сідає Більше немає куди іти Темна
Твоє життя Зайде до мене в гості знов Так несподівано як сніг Який приходить восени Щоб дочекатися весни І за вікном починається день Завойовує місто
Я прочитав Твої листи І не повірю шо десь на Землі Є ще одна ти І не повірю шо десь на Землі Є ще одна ти І я написав Тисячи слів Але словами не можу
Не питай Де я був коли тобі було так солодко Де я був коли тебе таку незайману Підіймали вище неба Тільки сам на сам Хіба не там Просто мені Так хочеться
Твій голос Знайде мене завжди Твій голос Невидимі сліди Я знаю так хочеш тільки ти Я бачу Такий чудовий світ Я бачу Як тане вишні цвіт Я знаю так можеш
Вступ. Шо ж це я, шо ж це я не зумів Зупинитися вчасно, все ясно Зі мною тепер і назавжди, пізно не йти Не йди від мене Я налию собі, я налию тобі вина
Що ж ти не йдеш, Всi вже прийшли. Кожному з нас Щастя знайшли. Сонце, залишилося лиш ти, Сонце, ну куди тобi iти? Падає вниз Клоун на бiс Князь б’є
Я так млію за тобою, як ніколи ніхто не млів, Так все дивлюсь за тобою, Що й не мушу казати слів, Так сумую за тобою , як за волею в клітці птах, і
Я бачу навколо камiння i квiти, Мiста i вокзали, i сонце i снiг. Я буду чекати, я буду хотiти I бачити знову, i знову до них. Я iду додому, До тебе додому
Коли я плив рiкою див I там лунав мiй вiчний спiв Кам'яних лiсiв Рожевий дим мене сховав I лiс мене до себе взяв В замок на водi. О, лiс моiх надiй!
Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною, І майже так, як я хотів, і не без бою, але й без непотрібних слів. Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
Вона пiдiйшла до вiкна Стояла й дивилась на небо Уся була в бiлому. А небо ii не побачило. Вона затулила лице I тихо плакала-а-а... Ось! Те, що шукав
Веселі, брате, часи настали Нове майбутнє дарує день! Чому ж на небі так мало сонця стало, Чому я далі пишу сумних пісень? Веселі, брате, часи настали
А в очах твоїх я небо бачу і горять на нім вечірні зорі відбивають світло в світло своє в моїй душі неначе в морі і поки небо (тихе) синє і поки ясно
Ми не спали всю ніч, розбудили слова, Ми не хочем більше ділити на два. Ми не будемо так, як то було завжди, Небуває в болоті смачної води. Приспів:
And now, the end is near; And so I face the final curtain. My friend, I'll say it clear, I'll state my case, of which I'm certain. I've lived a life